Обгрунтовано ідею реформування православної церкви в Україні. З наукових позицій розкрито актуальні для сучасного православ'я історичні, правові та еклезеологічні основи національно-церковної автокефалії, проблеми канонічності, мови богослужіння, Вселенського визнання. Проаналізовано вплив національних і соціальних протиріч на формування догматичних постанов у епоху Вселенських соборів.

Висвітлено діяльність Обновленської (Синодальної) церкви в Україні, проаналізовано державно-церковні та міжцерковні відносини 1920-х рр. Розкрито актуальні для сучасного православ'я проблеми автокефальності, канонічності, Вселенського визнання, мови богослужіння. Проаналізовано ідею утворення єдиної Української православної церкви, а також особливості її реформування.

Освещена деятельность Обновленческой (Синодальной) церкви в Украине, проанализированы государственно-церковные и межцерковные отношения 1920-х гг. С научных позиций раскрыты актуальные для современного православия проблемы автокефальности, каноничности, Вселенского признания, языка богослужения. Проанализированы идея создания единой Украинской православной церкви, а также особенности ее реформирования.

Проаналізовано ідейні засади православного оновлення та діяльності Обновленської церкви в Україні. Зроблено висновок, що рух за оновлення традиційного православ'я обумовлений необхідністю подолання кризових явищ у церкві, головними ознаками яких є надмірний консерватизм і заполітизованість. Він має глибоке історичне коріння та змістовну ідейно-теоретичну базу, яка відображена в обновленських програмах церковного реформування 1920-х рр. З'ясовано характер міжправославного протистояння в Україні зазначеного періоду та показано основні риси кризи сучасного українського православ'я, що дало змогу визначити загальні тенденції у полеміці між церквами щодо питань канонічного устрою, автокефальності, благодатності, Вселенського визнання. На підставі результатів досліження з'ясовано політичну мотивацію цієї полеміки та запропоновано відмовитися від апелювання проблем канонічності у процесі налагодження конструктивного діалогу між церквами. Відзначено, що розв'язання внутрішньоцеркової кризи є можливим за умов сутнісних змін у догматично-канонічній, богослужбовій, морально-етичній, соціальній сферах.

Охарактеризовано процес формування канону, висвітлено розуміння канонічного права у католицькій, православній та протестантській традиціях. Проаналізовано проблеми канонічного характеру в історії східного християнства. Увагу приділено джерелам канонічного та церковного права, екклезіологічним і правовим вимірам автокефалії. Показано місце канонічної творчості в історії православної церкви. Розглянуто канонічність богослужбової мови.

Охарактеризован процесс формирования канона, освещено понимание канонического права в католической, православной и протестантской традициях. Проанализированы проблемы канонического характера в истории восточного христианства. Внимание уделено источникам канонического и церковного права, экклезиологическим и правовым измерениям автокефалии. Показано место канонического творчества в истории православной церкви. Рассмотрена каноничность богослужебного языка.

Проаналізовано греко-українську церкву як українську етноконфесійну складову Волині у процесі утвердження в краї російської православної церкви (РПЦ), особливості інституційного розвитку РПЦ наприкінці XVIII - початку ХХ ст. Висвітлено суспільно-релігійні зміни на Волині впродовж ХІХ - початку ХХ ст., етноконфесійну політику царизму й її наслідки. Визначено пріоритетні напрямки діяльності царського самодержавства у сфері зміцнення впливу російського православ'я на Волині.

Проанализированы греко-украинская церковь как украинская этноконфессионная составляющая Волыни в процессе утверждения в регионе русской православной церкви (РПЦ), особенности институционного развития РПЦ в конце XVIII - начале XX ст. Освещены общественно-религиозные изменения на Волыни на протяжении ХІХ - начале ХХ ст., этноконфессионная политика царизма и её последствия. Определены приоритетные направления деятельности царского самодержавия в сфере укрепления влияния русского православия на Волыни.

Проаналізовано основні напрямки, форми та методи реалізації партійно-державної релігійної політики на Житомирщині наприкінці 1970-х - початку 1990 рр. На основі вивчення наукової літератури та залучення архівних документів показано, що перші роки "перебудови" не принесли позитивних змін у конфесійному житті регіону, а релігійні зміни на Житомирщині відбулися лише у 1989 - 1991 рр., коли вони синхронізувались із суспільно-політичними процесами всеукраїнського значення. Увагу приділено проблемам конструювання моделей врегулювання державно-церковних відносин і міжцерковних конфліктів, що виникають внаслідок мобілізації релігії у політичних цілях, з метою досягнення оптимальної екстраполяції міжнародних стандартів у сфері свободи на суспільно-політичний і соціокультурний контекст України.

На підставі вивчення архівних документів і матеріалів досліджено історію УАПЦ на Житомирщині у 1920 - 1930-х рр. Висвітлено життя та діяльність архієпископа С. Орлика, а також багатьох інших священиків і віруючих, які зазнали жорстоких репресій від комуністичного режиму. Наведено відомості про політичну та релігійну ситуацію на Житомирщині у даний історичний період, висвітлено ставлення жителів регіону до сталінської Конституції та виборів до Верховної Ради СРСР. Наведено відомості про антирадянські виступи селян у Бердичівському районі у 1930 р. Розглянуто матеріали архівно-слідчих справ 1938 р. про масові арешти та розстріли священиків - жителів Бердичева. Наведено статистичні дані про кількість репресованих селян за вияв релігійних почуттів у Червоноармійському, Новгород-Волинському, Городецькому районах Житомирщини.

На основе изучения архивных документов и материалов рассмотрена история создания и деятельности УАПЦ в Житомирской области в 1920 - 1930-х гг. Изложены материалы о трагической судьбе архиепископа С. Орлика, а также многих других священников и верующих, подвергшихся жестоким репрессиями со стороны коммунистического режима. Изложены сведения о политической и религиозной ситуации в Житомирской области в исследуемый исторический период, освещено отношение жителей региона к сталинской Конституции и выборам в Верховный Совет СССР. Даны сведения об антисоветских выступлениях крестьян в Бердичевском районе в 1930 г. Рассмотрены материалы архивно-следственных дел о массовых арестах и расстрелах священников - жителей Бердичева. Приведены статистические данные о количестве репрессированных крестьян за проявление религиозных чувств в Красноармейском, Новгород-Волынском, Городецком районах Житомирской области.

На основі широкого кола джерел, насамперед архівних документів, відображено основні напрями, форми і методи антирелігійної політики більшовиків на Волині - Житомирщині у 1920 - 1930-х рр. Досліджено етноконфесійну структуру населення краю та сфери впливу релігійних об'єднань. Розкрито характер та масштаби репресій більшовицького режиму проти духовенства та віруючих в означений період, показано масове закриття культових споруд як засіб ліквідації матеріальної бази церкви. Проаналізовано суспільно-релігійну активність населення у 1920-х рр. та суспільні й релігійні вияви антирадянських настроїв у 1930-х рр.

Наведено матеріали, присвячені 70-річчю від дня народження професора, ректора Рівненського державного гуманітарного університету, заслуженого діяча науки і техніки України, члена-кореспондента Академії педагогічних та соціальних наук, члена-кореспондента Міжнародної слов'янської академії Р. М. Постоловського. Подано наукові розвідки з історії слов'янських народів і широкого спектру проблем української історії різних періодів. Розкрито демографічні, економічні та політичні фактори розвитку колоніальної ідеї у Франції в новий час. Висвітлено особливості сучасних взаємовідносин чоловіка та жінки в ісламі. Розглянуто питання політичних аспектів українсько-польських: від Люблінської унії до Люблінського трикутника. Визначено особливості ідентифікації сучасних протестантів в Україні. Досліджено мистецтво Волині XVI - XVII ст. у науковій спадщині професора Мечислава Ґембаровича. Окреслено інноваційні виклики вивчення історії у контексті реалізації завдань нової української школи. Увагу приділено колективній пам'яті як ціннісно-смисловій матриці національної ідентичності. Вивчено міжнародний досвід приватних військових компаній, визначено перспективи для України.